Укр
Телефон гарячої лінії
0 800 50 17 72

Історія морозива

Назад

Більш ніж три тисячі років тому в оселях заможних китайців було прийнято ласувати гостей холодними десертами зі снігу та льоду, що були перемішані з фруктовими соками. Такі солодкі страви полюбляв навіть Олександр Македонський. Серед його прислуги були навіть спеціально навчені бігуни, які мали швидко збігати в гори за снігом та повернутися, поки він ще не розтанув. Наприкінці ХІІІ сторіччя венеціанський пілігрим Марко Поло привіз в Іспанію рецепт холодного фруктового щербету. З того часу «холодний десерт» підкорив серця європейців. Десерти з морозива стали улюбленими ласощами в шляхетних родинах, а у деяких при дворі з’явились майстри з приготування морозива.

Рецептуру морозива тримали у великій таємниці. Придворні кулінари давали обітницю мовчання відносно всього, що стосувалось приготування десерту. А за часів французької королеви Катерини Медичі рецепт морозива і взагалі став державною таємницею, розголошення якої каралось смертю.

Але, незважаючи на секретність, рецептура холодного десерту стала загальним надбанням. Сьогодні морозиво виготовляють практично в усіх країнах світу, окрім того його існує незліченна кількість. Нещодавно німці винайшли гарячий омлет з начинням з імбирного морозива, американці — зі смаком часнику, а росіяни — зі смаком квасу. Але основних видів снігового десерту всього чотири — молочний, вершковий, пломбір та плодово-ягідний.

Читайте також